Життя після інсульту

Життя після інсульту

Ще якихось 50-60 років тому в статті з таким заголовком все б зводилося до тези, що життя після інсульту – то вже не життя. Спробуємо розібратися, як справи з цим сьогодні.

Що таке інсульт?

Інсульт – це гостре (тобто раптове) порушення мозкового кровообігу через закупорку (ішемічний інсульт) чи розрив (геморагічний інсульт) судини головного мозку. В результаті такої судинної катастрофи клітини мозку припиняють отримувати кисень та інші поживні речовини.

У випадку, коли порушення мозкового кровообігу триває довше, ніж кілька годин, мозок може зазнати незворотних ушкоджень. Кожна з півкуль головного мозку відповідає за діяльність протилежного боку тіла, наприклад, ліва півкуля контролює рухи правої стороні тіла.

Своєчасне надання кваліфікованої допомоги сприяє успішній реабілітації та має критично важливий вплив на якість життя після інсульту.

Якими бувають наслідки інсульту?

Якими бувають наслідки інсульту?

Не буває двох однакових інсультів, кожен з них – унікальний, проте можна виділити типові неврологічні порушення, що спричинені інсультом. Це:

  • Геміпарез – слабкість м’язів або параліч половини тіла (обличчя, рука, нога)
  • Порушення чутливості та/або сприйняття половиною тіла (можуть бути простими, коли немає відчуття дотиків, температури, або складними, коли хворий не може усвідомити, що він бачить та відчуває, не впізнає знайомі обличчя або предмети). На початку хвороби ці порушення не мають суттєвого значення, проте із просуванням в реабілітації в подальшому матимуть негативний вплив на якість життя після інсульту.
  • Біль на паретичному боці тіла.
  • Зорові порушення. Переважно полягають у втраті частини полів зору одного чи обох очей, або в порушенні сумісних рухів очима, що спричиняє двоїння. Неусунення таких порушень матиме негативний вплив на якість життя після інсульту.
  • Мовні розлади. Афазія – це порушення розуміння мови та мовлення, читання, письма та називання предметів. Мова та мовлення – одні з найскладніших функцій мозку, тому їх відновлення потребує тривалої роботи із спеціалістом, а також має критично важливий вплив на якість життя після інсульту.
  • Втома. Людина з інсультом швидко втомлюється.
  • Порушення функцій тазових органів. Найчастіше має форму нетримання сечі та/або калу, рідше – затримки сечі чи калу. Звичайно, ці порушення погіршують якість життя після інсульту.
  • Зміни в поведінці та характері. Зустрічаються у більше ніж половини хворих і в основному мають форму депресії або тривожності. Часто спостерігаються агресія, апатія, зневіра, емоційна лабільність. Такі зміни ведуть до небажання рухатися чи взагалі щось робити. Подолання таких розладів – один з ключів до відновлення та підвищення якості життя після інсульту.
  • Погіршення пам’яті, уваги чи мислення. Інсульт може призвести до порушення вищих функцій мозку, такі як пам’ять на останні події, неуважність, проблеми із послідовним виконанням завдань. Такі наслідки, які ще називають когнітивними порушеннями, можуть мати істотний негативний вплив на життя пацієнта після інсульту, навіть при наявності явних успіхів у відновленні рухових здібностей.
  • Порушення свідомості. Свідомість – це здатність людини сприймати зовнішній світ. Порушення свідомості є ознакою тяжкого ураження головного мозку. Усі пацієнти з порушеннями свідомості мають перебувати під пильним медичним спостереженням.
  • Порушення ковтання. Спостерігається приблизно у половини пацієнтів і практично у всіх пацієнтів, які знаходяться у непритомному стані. Якщо хворому з порушеннями ковтання давати щось їсти або пити, це може потрапити у його дихальні шляхи і спричинити тяжкі ускладнення. Усунення цих проблем – великий крок у підвищенні якості життя після інсульту.

Ось такі перешкоди доводиться долати людям в стані “ПІСЛЯ”. Сучасна реабілітація не в змозі подолати їх на 100%, але може навчити ефективно користуватися своїм “новим” тілом.

Яким буває життя після інсульту?

Яким буває життя після інсульту?

Олексій Балагура, спеціаліст з реабілітації:

“Інсульт загрожує кожному. І в переважній більшості випадків він стає вироком на все життя.
Життя після інсульту стає сірим, одноманітним, позбавленим будь якої мети та віри в себе. Більше того, страждає не тільки людина, яка перенесла інсульт, а й усі родичі та справжні друзі.

Це дуже підступна хвороба, яка з кожним роком набирає в свої безнадійні лави все більше і більше новобранців.

Специфіка моєї роботи полягає в тому числі й в роботі з інсультними пацієнтами. І бачив я їх безліч. Таких різних… І одночасно схожих один на одного в своєму горі.

Втрачене повноцінне самостійне життя. На превеликий жаль, більшість цих людей не змогли в повній мірі відновитись після цієї підступної недуги. Але це не привід вважати, що інсульт – невиліковна хвороба.

В 90 % (за моїми спостереженнями) випадків їм банально не вистачило цілеспрямованості, самоорганізаційних навичок, сили волі, та інформаційного штурму питань та відповідей.
Дуже багатьох ЗАЛЮБИЛИ (читай: занепастили) люблячі родичі, які наввипередки змагалися в наданні нікому непотрібних, та, більше того, згубних ведмежих послуг.

10 % відновлюються, але не тому що їм пощастило, а тому що вони та їхні рідні люди (що дуже важливо) доклали титанічних зусиль задля перемоги і щасливого життя після інсульту”.

Чи можливо повернутися до активного життя після інсульту?

Чи можливо повернутися до активного життя після інсульту?

Разом з тим невеликій частині людей вдається повернутися до свого звичного способу життя та роботи після інсульту. Чи може людина повернутися до колишнього життя, роботи, відновити навички, які були втрачені, безпосередньо залежить від багатьох чинників. Яких саме – розглянемо в наступному розділі.

За яких умов можна повернутися до нормального життя після інсульту?

Для цього потрібне ефективне лікування, успішна реабілітація, набуття сенсу життя після інсульту. Розглянемо більш детально, за яких умов це все стає можливим. Якщо ви уважно роздивитесь обкладинку моєї книги, то побачите, що процес повернення до нормального життя метафорично зображений у вигляді збирання пазлу.

Обкладинка книги "Як МИ Перемогли Інсульт"

  1. Перший пазл – це грамотні дії оточуючих, які за ознаками згідно абревіатури F.A.S.T. виявили підозру на інсульт, не будуть втрачати час, та одразу викликають швидку допомогу, швидка та діагностика. Час=мозок. Розуміння цієї формули надзвичайно важливе.
  2. Другий пазл – лікарня. Лікарня має бути оснащена всім необхідним, там має бути грамотний та кваліфікований персонал. (Мультидисциплінарна команда)  Дії оточуючих, вчасні діагностика та грамотне лікування – фундамент майбутнього повноцінного життя після інсульту.
  3. Третій пазл – якомога скоріший початок реабілітації. Чим скоріше почнеться, та чим з більшою інтенсивністю буде йти процес реабілітації, тим вищими будуть результати відновлення і навпаки. Процес правильно починати ще в стаціонарі, потім продовжити в спеціалізованому реабілітаційному центрі, а потім – самостійно. Ранній початок реабілітації та її подальший інтенсивний режим – наступний крок до повернення до активного життя після інсульту.
  4. Четвертий пазл – ресурси. Війна з хворобою, як і будь-яка війна, потребує величезних ресурсів. Людських, часових та матеріальних. Хтось має всім цим займатися, принести в жертву власні інтереси та час, домовлятися, возити і т.д. На якісні лікування та реабілітацію потрібен тривалий час та чималі кошти. Я часто чую про відсутність чи брак коштів як про причину нездійснення реабілітації. Вибачте, але для мене – це не аргумент. Сума, про яку може йти мова – не критична для будь якої української родини. Ті, хто цілеспрямовані – вони щось продають, позичають, звертаються у різні благодійні фонди, влаштовують розголос в соцмережах і збирають гроші на реабілітацію. Так що знаходження необхідних ресурсів – ще один крок до радісного життя після інсульту.
  5. П’ятий пазл означає знання. Для ефективної війни з хворобою потрібні знання. Для того, щоб вести ефективну та успішну війну з хворобою, потрібно буде багато чого знати та вміти. Знання можна отримати як книгах (в моїй зокрема), так у відповідних кваліфікованих спеціалістів. Здобуття знань пацієнтом та його оточенням – наступний необхідний крок до самостійного життя після інсульту.
  6. Шостий пазл означає мотивацію. Без мотивації успіху в реабілітації досягти неможливо. НЕМОЖЛИВО! Саме відсутність або недостатній рівень мотивації я вважаю основними причинами недосягнення високих результатів в реабілітації після інсульту. Для щоденних важких, нудних та одноманітних занять потрібен неабиякий рівень мотивації. Про пошук її джерела та підтримку на високому рівні я багато розповідаю на своєму Youtube каналі. Мотивація – самий важливий крок до повноцінного життя після інсульту.
  7. Сьомий великий пазл означає любов та підтримку сім’ї. На жаль, часто родичі не розуміють своєї надзвичайно важливої ролі в процесі реабілітації. І свої функції зводять до фінансово-логістичних. Насправді, вони разом з пацієнтом та спеціалістами є невід’ємною частиною мультидисциплінарної команди. Любов, розуміння, потужна підтримка сім’ї – запорука щасливого життя після інсульту.
  8. Нейропластичність – фундамент відновлення мозку. Це здатність неушкоджених ділянок мозку брати на себе діяльність ушкоджених. В її активації й полягає сам принцип відновлення мозку. Саме тому цей пазл зображений знизу. Я вважаю, що без розуміння цього поняття пацієнтом та родичами хоча б на примітивному рівні також навряд чи вдасться досягти високих результатів. Нейропластичність – ключ до активного життя після інсульту!

Захист інвестицій у відновлення – запорука довгого та щасливого життя після інсульту.

Захист інвестицій у відновлення - запорука довгого та щасливого життя після інсульту.

Ось ми досягли певного рівня відновлення. Витратили кошти, час та вклали просто неймовірну купу зусиль. Все це – інвестиції в свою реабілітацію. А інвестиції потрібно захищати.

Перш за все слід максимально знизити ризик повторного інсульту. Те, що у вас вже був один інсульт, не означає, що ви не ризикуєте отримати ще один. Слід забезпечити ефективну профілактику інсульту. Про неї можна прочитати тут.

По-друге, постарайтеся максимально знизити ризик падіння. Падіння – серйозна загроза для всіх людей, але для людей з інсультом вони являють собою особливу небезпеку.

Запам’ятайте, падіння – вбивають. Спочатку наведу вам трохи лякаючої статистики: До 70% людей з інсультом падають хоча б один раз в перші 6 місяців від початку захворювання. Підтверджую, я падав неодноразово, але до одного випадку все обходилося.

Якщо людина віком старше 65 років впала, травмувалася і в результаті опинилася в лікарні, то ймовірність її смерті протягом року дорівнює 50 відсотків. Ймовірність перелому шийки стегна у людини з інсультом в 4 рази вища, ніж у людини без інсульту.

Люди, що пережили інсульт, вдвічі частіше падають і при цьому отримують травми ніж ті, в кого не було інсульту. Розберемо, чому люди з інсультом падають.

  1. У них є слабкість з ураженого боку тіла, а це призводить до втрати рівноваги. Втрата рівноваги зазвичай трапляється на уражений бік і як наслідок – падіння.
  2. Ми, люди з інсультом, окрім “багатого букету” наслідків захворювання отримуємо ще й втрату чутливості по ураженому боці тіла. Втрата чутливості приймає будь яку з наступних трьох форм:
    • Повна чи часткова втрата відчуттів на шкірі, таких як дотик, або відчуття температури;
    • Оніміння в уражених кінцівках;
    • Людина з інсультом втрачає пропріоцепцію, тобто здатність знати, у якому положенні знаходиться нога чи рука. Таким чином, коли людина не може візуально контролювати свої кінцівки з ураженого боку тіла, вона не знає, в якому вони знаходяться положенні;

Щойно людина з інсультом втрачає рівновагу, вона падає, і як правило на слабку, або паретичну сторону тіла. Основний удар отримує як правило найбільш уязвима частина стегна, що в народі називається шийка стегна.

Щоб відновити стегно, потрібна складна і, зрозуміло, дорога операція. Вона може принести із собою цілий букет серйозних ускладнень, такі як пролежні, легеневі інфекції та інші.

На завершення хочу додати, що якщо ви чи ваша близька людина отримує перелом стегна, у вас буде великий ризик, що у вас в майбутньому буде ще один перелом стегна, бо чим ми стаємо старшими, тим наші кістки, на жаль стають більш крихкими. При падінні можна зламати не лише стегно, а наприклад, променеву кістку, як це трапилося у мене.

Тому, щоб у вас чи вашої близької людини життя після інсульту було максимально довгим та продуктивним, як слід захищайте свої інвестиції в процес відновлення.

Бажаю всім, хто постраждав від цієї підступної хвороби, максимально відновитися та набути повноцінного щасливого життя після інсульту.